Виткана і чарівною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою – м’ятою, наша українська мова, ніби запашна квітка  в чудовому букеті. 9 листопада українське слово лунало в Митченківському НВК в піснях, віршах, переказах, легендах, приказках та прислів’ях. Учителі української мови Марія Олексіївна Садовнича, Світлана Григорівна Савченко, педагог – організатор Антоніна Іванівна Коломієць запросили на слово щире, мудру розмову учнів 1-11 класів та дошкільнят. Під гаслом « Я з дитинства звик до того, щоб чути українську мову» школярі виявляли знання з різних розділів науки про мову, брали участь в іграх та конкурсах, читали поезії, а дошкільнята декламували вірші. Тож нехай лунає рідна мова в кожній родині та живе в серці кожного патріота!

      Мова – показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив.» На жаль, сьогодні небагато людей, які володіють досконало  рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало насамперед те, що в результаті злиття  української  і російської мов утвердився так званий «суржик»,  який є небезпечним і шкідливим:оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу. І кожен із нас повинен стежити за своєю культурою мовлення.і 9 листопада учні Курінського НВК теж приєдналися  до написання Всеукраїнського диктанту. Написавши текст, який прочитав О. Авраменко, відправили його на перевірку.

 Любімо і вчімо свою рідну  мову!