Донедавна учнівська молодь не знала дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Нині Україна відстоює свою державність і територіальну цілісність. У кривавих боях народжуються нові герої, люди, які сьогодні творять історію. Зустрічі з воїнами АТО, волонтерами, учасниками Революції Гідності стали невід’ємною складовою шкільного життя, адже їх вчинки є прикладом для сучасної молоді. Проти російського агресора зараз воюють тисячі українців, багато вже поклали свої життя за нашу незалежність. Селище Дмитрівка – не виняток, його мешканці теж стали до боротьби за вільну, демократичну, європейську Україну. На превеликий жаль, на будівлі Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст. уже встановлено 2 меморіальні дошки в пам'ять про героїв, Володимира Прохорського та Олександра Пащенка, які загинули, відстоюючи рідний край і свої переконання. Тому ставлення до земляків-патріотів тут особливо трепетне і шанобливе: їх завжди чекають у школі й готуються до цих зустрічей.
Звістка про те, що боєць-десантник учасник боїв за Донецький аеропорт Жованик Віктор приїде додому, провідати батька, віддати шану рідним на Проводи, облетіла школу ще у вівторок. Так вийшло, що колишньому випускникові школи є що розповісти учням, які саме проходили воєнно-польові збори, їздили на навчальні стрільби та заняття з тактики сучасного бою, адже йому довелося набути немирних знань не на уроках.
Приїхавши додому, Віктор завітав на чашечку кави до сусіда, учителя історії й товариша по спільному хобі – полюванню. Уже неодноразово він отримував запрошення від учнів та вчителів школи прийти й поспілкуватися, розповісти про свою війну, але якось не складалося…
Цього разу, дізнавшись, що після кількох років реорганізації запрацював оновлений історичний музей, Вітя здався на умовляння, щоб глянути на нові експозиції, побачити своє класне приміщення, учителів. У його плани входило відвідати заняття з військової підготовки одинадцятикласників, показати їм прийоми володіння автоматом, розповісти про тактичні нюанси сучасного бою. Але завдяки старшокласникам та керівнику музею Балашову С.О. Віктор відвідав повноцінну екскурсію новим музеєм, одна із експозицій якого відображає сучасні події на сході України: інсталяцію окопа, написи на стінах, прапори, подаровані учасниками бойових дій, макети зброї. Далі було спілкування з вчителями та невимушена бесіда, невеличка фотосесія з учнями 11 класу. Боєць коротко розповів про важкі бої в Донецькому аеропорті, про новітнє поняття війни – «кіборг», про своє життя після повернення з АТО. Скупою й лаконічною розповідь була тому, що не звик учорашній учень, нинішній змужнілий і загартований воїн, розказувати про себе, хвалитися бойовими й народними нагородами. Та й далеко не все можна розказати…
Ось такою запам’ятається п’ятниця 21 квітня учням 11 класу Дмитрівської школи - спілкуванням у невимушеній атмосфері, «зануренням» у світ нелегких бойових буднів «кіборга» Жованика Віктора і відчуттям гордості за те, що вони навчалися в одній школі з героєм і справжнім патріотом.
|